Apple запатентувала можливість інтеграції iPhone в MacBook
29 Березня , 2017
Ілон Маск показав передсерійну Model 3 дії (відео)
29 Березня , 2017

Створено напівжорсткий-напівм’який безпілотник, здатний пережити будь-яке зіткнення або падіння

Безпілотні літальні апарати з кількома роторами призначені для польотів на відкритому повітрі. Але в силу різних причин або помилок людини, їм досить часто доводиться стикатись з перешкодами або падати на землю. У деяких моделях використовується обмежувачі, що захищають лопаті пропелерів і оточуючих людей, а інші моделі навіть поміщаються всередину свого роду “кліток”. Такі заходи рятують становище в деяких ситуаціях, але в будь-якому разі все це робить літальний апарат більшим і важчим, що скорочує і без того невеликий час польоту на одному заряді акумуляторних батарей. Вельми цікавий вихід із цієї, здавалося б, безнадійної ситуації знайшли дослідники з Швейцарського федерального політехнічного університету Лозанни (Swiss Ecole Polytechnique Federale de Lausanne, EPFL), вони створили напівжорстку і одночасно напівм’яку конструкцію безпілотника, а основну ідею для цього їм подарувала жива природа.
Для вирішення проблеми “удароміцності” конструкції безпілотника дослідникам довелось знайти компромісне рішення. Якщо зробити конструкцію занадто м’якою та гнучкою, апарат не буде мати стабільність і стійкість під час польоту. І рішення проблеми, як вже згадувалось вище, було знайдено в живій природі, а якщо бути точніше, вчені побачили все їм необхідне в будові крил ос. Будова крил забезпечує їм жорсткість, необхідну для забезпечення польоту комахи, але коли оса стикається з чимось, то крило набуває гнучкість і перерозподіляє енергію удару, що перешкоджає розриву тканин крила.
Конструкция беспилотника
Звичайно, конструкція безпілотного літального апарата дуже далека від форми і будови крила комахи. У безпілотника є гнучкі елементи, розташовані навколо твердої центральної частини. Утримується все це за допомогою магнітів, а коли вся конструкція приймає певний вигляд, вона стає досить жорсткою для того, щоб забезпечити стабільний політ. Але в разі зіткнення з перешкодою енергія удару відриває магніти один від одного, цілісність конструкції порушується і вона стає гнучкою, ефективно поглинаючи і демпфуючи енергію удару. По завершенню ударного впливу, магніти знову притягуються один до одного, конструкція відновлює свою форму, жорсткість і функціональність, і літальний апарат, у більшості випадків, може знову злетіти і продовжити політ як ні в чому не бувало.
Те, що ви бачите на наведених тут знімках, є експериментальним безпілотним літальним апаратом, яким навряд чи судилося “переродитись” в комерційний варіант. А дослідники з EPFL вважають, що ідея створення таких напівжорстких-напівм’яких конструкцій може знайти більш широке застосування в робототехніці. Роботи здатні бути жорсткими і м’якими одночасно, будуть мати більш широкі можливості, наприклад, по захвату об’єктів, ніж нинішні робототехнічні пристрої.

LEU
LEU
Головний редактор сайту uaengineer.com.ua

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: