У Лос-Анджелесі асфальт фарбують у білий колір, щоб врятувати місто від перегріву
10 Вересня , 2017
Сільськогосподарські роботи змогли самі засіяти та зібрати урожай без участі людини
11 Вересня , 2017

Проекти чотирьох футуристичних субмарин і підводних апаратів, прототипами яких є морські живі істоти

Нинішні субмарини стали набагато сучаснішими за минулі 40 років, однак, їх базова конструкція, технології будівництва і тактика використання залишились практично без змін. Однак, наступне століття буде дуже сильно відрізнятись від часів Холодної війни і, цілком імовірно, що в акваторії Світового океану розгорнеться неабияка баталія, метою якої будуть різні ресурси, що знаходяться на і під морським дном. Природно, для того, щоб люди змогли діяти під водою настільки ж ефективно, як і на суходолі, їм потрібні пілотовані і безпілотні підводні апарати, здатні вирішувати завдання з дуже широкого кола.
Працюючи за замовленням британського Королівського флоту, група інженерів з компанії UKNEST розробила низку футуристичних концептів субмарин, прототипами яких є морські живі істоти, організм яких “відточені” природою за тисячі і сотні тисяч років еволюції.

Базова субмарина “Nautilus 100”

Субмарина Nautilus 100 #2
Першим проектом і основною частиною комплексного проекту в цілому є проект базової субмарини Nautilus 100. Схожа на суміш кита і морського ската, субмарина Nautilus 100 являє собою підводний командний пункт, на борту якого знаходиться цілий інформаційний центр і який є носієм досить великої кількості різних типів підводних озброєнь. Завдяки використанню передових автономних систем на базі штучного інтелекту і інтерфейсів мозок-комп’ютер, субмарина Nautilus 100 може ефективно функціонувати під управлінням екіпажу лише з 20 осіб.
Корпус субмарини виготовляється за допомогою технології тривимірного друку з пластику, шар якого наноситься на поверхню конструкцій з надміцних сплавів, що здатні витримувати тиск при зануренні на 1000 метрів. Гнучкі кінцівки “крил” субмарини дозволяють їм змінювати свою форму, як крила живого ската. Поверхня субмарини Nautilus 100 затягнута в “шкіру”, поверхня якої покрита структурами нанометрового масштабу, виготовленими з п’єзоелектричного матеріалу. Перестроювання структури поверхні дозволяє зменшити лобовий опір і шум при русі, а також ефективно поглинати акустичні сигнали від гідролокаторів.
Субмарина Nautilus 100 #3
При русі в круїзному режимі субмарина використовує великий тунельний двигун, що проштовхують крізь своє “гладке” нутро потік води. А коли субмарині потрібно зробити ривок, до двигуна підключаються додаткові батареї, що використовують квантові ефекти і сили Казимира, які видають дуже велику кількість енергії за короткий проміжок часу. Для руху на великій швидкості субмарина Nautilus 100 використовує ефект суперкавітації, огортаючись “ковдрою” з дрібних бульбашок. Ці бульбашки створюються за допомогою безлічі невеликих, але потужних лазерів, встановлених в передній частині субмарини, які швидко випаровують воду. В результаті цього субмарина Nautilus 100 здатна розганятись під водою до швидкості 280 кілометрів на годину.
По всій поверхні корпусу субмарини Nautilus 100 розкидана маса багатоспектральних низькоенергетичних активних і пасивних датчиків, за допомогою яких проводиться контроль навколишнього середовища. Також у субмарини є док для стикування з підводними станціями та шлюз для випуску і прийому безпілотних підводних апаратів і ін.

“The Eel” (Вугор)

The Eel
“Eel” – безпілотний підводний апарат (Unmanned Underwater Vehicle, UUV), який виступає в якості додаткових датчиків і мобільних “придатків” субмарини Nautilus 100. Ці апарати мають повний рівень автономії, а їх прототипом, як неважко здогадатись, є морський вугор. Хвилеподібні рухи корпусу безпілотника Eel, повністю відповідають рухам морського вугра, крім цього, безпілотник має відповідне зовнішнє забарвлення, що, по ідеї, має обдурити ворожі датчики і системи виявлення.
The Eel #2
Як багато хто з сучасних роботів, апарат Eel розроблений з прицілом на можливість роботи в групі, зв’язок між членами якої здійснюється за допомогою світла синьо-зелених лазерів. У разі необхідності безліч апаратів Eel можуть сформувати єдину комунікаційну мережу, розтягнуту на багато кілометрів, кінцевим абонентом якої буде субмарина Nautilus 100. З цієї мережі на командну субмарину будуть передаватись дані про зареєстровані датчиками електромагнітні, магнітні збуреннях та інші аномалії, що дозволить командній системі оцінити навколишню ситуацію.

Мікроапарати

Микроаппарат
Субмарина Nautilus 100 і апарати Eel несуть у своєму “череві” безліч мініатюрних безпілотних апаратів різного призначення, корпус яких друкується на принтері зі стійкого до морської води пластику. Основним завданням, для якого призначені ці апарати, є розвідка і спостереження. Крім цього, безліч таких крихітних апаратів можуть виступати в ролі захисного засобу, для чого вони зможуть формувати захисні мережі, екрануючі електромагнітні та акустичні сигнали. Крім цього, крихітні апарати зможуть таємно супроводжувати дружні або ворожі судна, передаючи на базу дані про їх поточне місцезнаходження.
Микроаппарат #2
Ще однією особливістю певного типу мікроапаратів є те, що вони можуть бути запрограмовані на те, щоб пластик, з якого вони виготовлені, розклався в певний час або при збігу певних умов. Це дозволить посилати такі апарати на ворожу територію для виконання одноразових місій без ризику захоплення їх противником. Крім цього, пластик розкладається на матеріал, що нагадує дуже клейке желе, яке, потрапивши всередину комунікацій, шлюзи, водозабірники ворожих суден і субмарин, заблокує їх, що може викликати пошкодження ворожої техніки.

“Flying Fish” (Летюча риба)

Flying Fish
Субмарина Nautilus 100 має класичні торпеди, але її головною зброєю є підводні безпілотники Flying Fish. Ці безпілотники являють собою адаптивну систему озброєння, яка здатна вражати наводні, підводні і наземні цілі. Для дій у двох стихіях безпілотник Flying Fish має плавці, що розвертаютьс, які можуть трансформуватись в крила. В рух апарат приводиться мікротурбінами, здатними працювати як у воді, так і в повітрі, і отримують енергію з малогабаритної, але потужної плазмової батареї.
Flying Fish #2
Здатність плавати в товщі води або літати по повітрю робить апарат Flying Fish досить важким для виявлення будь-якими засобами. Якщо датчики апарату виявляють сигнали сонару, він вистрибує з води і летить по повітрю. А якщо при польоті апарат потрапляє в промінь радару, він пірнає у воду і зникає з його поля зору. Конструкція апарату Flying Fish є модульною, в якості бойової частини може використовуватись фугасний заряд звичайного вибухової речовини, кумулятивний заряд, джерело вибухової ударної хвилі і генератор електромагнітного імпульсу.

Першоджерело

LEU
LEU
Головний редактор сайту uaengineer.com.ua

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: